плодючий

плодючий
-а, -е.
1) Який швидко розмножується, дає численне потомство (про тварин, рідше про людей). || Який дає багато плодів; урожайний.
2) Здатний давати й живити багату рослинність; родючий. || Який має такий ґрунт (про місцевість, край і т. ін.).

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Поможем решить контрольную работу

Смотреть что такое "плодючий" в других словарях:

  • плодючий — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • плодючість — чості, ж. Властивість за знач. плодючий …   Український тлумачний словник

  • плідний — I (який дає / здатний давати багато плодів / численне потомство; здатний створювати щось у великій кількості), плодовитий, плодючий, сіменястий II ▶ див. дійовий, родючий 1) …   Словник синонімів української мови

  • родючий — 1) (про землю, ґрунт), у[в]рожайний, плідний, плодючий, плодовитий, дорідний; ядерний, жирний, ситий, ситний, масний, тучний, тлустий (з великим умістом поживних речовин) 2) див. урожайний 1) …   Словник синонімів української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»